ПРОТЕСТУЄ МІЛІЦІЯ, ЯКУ ВЛАДА ОБ’ЄДНАЛА З НАРОДОМ – В БІДНОСТІ І БЕЗПРАВ’Ї

1

Їм часто доводилось ризикувати життям та здоровям, іноді гинути від бандитських куль та ножів. Життя міліціонера під час його служби не належало ні йому, ні його родині. Дітки іноді місяцями не бачили батьків та  виховувались лише матерями. Ні вдень,  ні в ночі, ні в вихідні дні  міліціонери та їхні родини не мали спокою.

Без міліціонерів не обходилось ні  при приохоронні громадського порядку, ні при  затримані злочинців, ні   при врегулювані  надзвичайних ситуацій чи гасінні «гарячих» точок.  Ось лише невеличкий перелік: Афганістан, Нагірний Карабах, Спітак, Чорнобиль  та ін.

Та тоді працівники міліції добросовісно виконували свій обовязок бо знали, що держава  також буде виконувати свої зобовязання перед ними та їхніми родинами, не залишить один-на один в біді. І обіцяні пільги  також були не останнім стимулом для  самовіддачі  та самопожертви міліціонерів.

Адже тепер, коли Батьківщина витиснула із своїх захисників все, що тільки можливо та відправила ветеранів на пенсію, виявилось, що на ту  пенсію  не те, що гідно прожити  не можна, неможливо навіть існувати, адже   майже половина пенсії   йде на оплату електроенергії та комунальних послуг.

Кілька годин  ветерани  рішуче протестували проти позбавлення їх пільг діючою владою. Висловлювали свій подив тим, як легко Верховний Суд України на догоду Кабінету міністрів прийняв рішення, що суперечить діючій на сьогодні Конституції, яка однозначно забороняє приймати закони і підзаконні акти направлені на погіршення соціального стану всіх людей і, зокрема, їх – колишніх активних захисників і оборонців Основного закону країни.

Ветерани міліції  наголошували, що від теперішнього урізання пільг постраждали не лише вони, а й ті, хто зараз служить в міліції. При зарплаті в 1600 гривнів і урізаних пільгах майже неможливо виконувати таку важку небезпечну роботу сьогоднішнім міліціонерам.

Разом з тим, наголошували ветерани, так звана політична міліція  елітні підрозділи МВС, які задіюються, зокрема, в розгоні демонстрантів, охороні судів  не постраждали. Їх зарплати і пільги дуже високі.

1

Виступаючі заявляли, що цей Ямпільський почин ветерани МВС понесуть аж до Києва. Вирішили відправляти до столиці своїх представників на акції протесту.

Але перед тим письмово звернулися до органів вищої влади України з пропозицією відмовитися від сумнівних експериментів над людьми. Запропонували зберегти їх пільги. І назвали джерела фінансування їх.

Так в Ямпільському районі діють кілька комерційних гідро і одна потужна сонячна електростанція, яким з бюджету доплачуються великі кошти по так званому «зеленому тарифу».

Чому б, пропунувалося на зборах, не врізати дещо апетити новоявлених капіталістів, що розжиріли за народні кошти, та невеличку їх частину направити на утримання пільг пільговиків, і  не лише міліціонерів району, а й деяких інших категорій людей, які  не шкодували життя та здоров’я й доклали немало зусиль для зихисту  інтересів  Вітчизни.

Як відреагує влада на такий виступ людей, які знають як поводитись  зі зброєю – покаже час, хоча на цих зборах не було жодного із її місцевих представників влади.

Цікаво й те, що навіть ті ветерани МВС, які є членами Партії Регіонів критикували дії влади на цих зборах та визнали, що відтепер міліція дійсно з народом.   І заслуга в цьому діючої влади, яка  об’єднує увесь народ  України    злиднями та жебрацьким існуванням на фоні зростаючих статків   слуг народу.

31.01.2012 р.                                   Василь Кізка, Ямпіль

ЖУТЬ НА КОРДОНІ

1

А виїхати звідси, якщо немаєш власного транпорту, до найближчого діючого Могилів-Подільського пункту пропуску нічим… Автобусного сполучення звідси немає.

Щоб врятуватися від холоду випадкові подорожуючі, потрапивши в цю пастку, платять зараз величезні гроші стихійним таксистам, щоб вирватися з неї.

Міжнародний пункт пропуску «Ямпіль-Косеуць» стоїть мертво вже кілька днів. Ніхто і не думає, як колись було, звільняти причали парома, що забезпечує переправу тут, від криги. Міждержавний пунк пропуску, за 25 кілометрів, «Цекинівка-Сорока» ще більш замерз. А про місцеві і говорити нічого – всі не діють!..

І проблема не лише в десятиградусному морозі, який, до речі, повністю не зупинив гірську ріку – фарватер практично вільний від льоду. В минулі роки і при двадцяти градусах нижче нуля діяв хоча б місцевий пункт пропуску, — «Ямпіль-Косеуць», який обслуговував достатньо місткий молдовський катер. За один раз і при льодоході він переправляв з одного берега на інший більше 150 чоловік, а в базарні дні в місті – до 200.

1

Його любили і молдавани і українці. Він був, можна сказати, зіркою цього краю. Його знімки поміщали в краєзнавчі буклети, знімали на фото і відео, ним пишалися, як місцевою пам»яткою. Він би ще прослужив тут багато років людям, можливо б пережив не одне покоління, оновлячись влітку.

І зараз, як і щозими в минулому, спритно би маневрував між крижинами, перевозячи вдячних пасажирів з берега на берег і кордон паралізованим не був би тут. Але…

Трагічна історія цього катера на кордоні, що перевіз за своє життя не один мільйон людей, і цілком заслуговував на увіковічнення своїх заслуг перед двома країнами колись буде розплутана, якщо не криміналістами то істориками. Бо не може бути, щоб всі люди були безсовісні і такі невдячні йому за неймовірний труд. Ще знайдуться такі, що розкопають те, як і чому його кінчили тут ненажери.

За офіційними документами все виглядає дуже просто і водночас жорстоко. Молдавани чомусь раптом захотіли продати його фізичній особі з Ямполя. Та фізична особа перевезла свою покупку на українську сторону, а тут прикордонники сказали: «Стоп!! Технічно несправний». Наче вперше побачили його в цих водах. Митники заявили захмарну суму за розмитнення. Спочатку його нещасного, приниженого, беззахисного нещадно грабували біля причалу місцевого пункту пропуску, потім багато місяців він іржавів, заливався забортною водою на Ямпільській рятувальній станції. І ось недавно, перед новим роком, його, ледь живого, рятувальний катер допер до міжнародного пункту пропуску «Ямпіль-Косеуць».

Ще там кільканадцять днів принижували його честь і гідність на очах місцевої і міжнародної громадськості, що переправлялася поромом поряд з ним через кордон. А нещодавно під»їхав потужний кран, і повантажив нещасного, вже мало схожого на себе, без рубки, з дірами в корпусі на платформу машини, що відтаскала його аж в Новодністровськ. Там десь він буде жити і працювати, комусь заробляти гроші на туристах і розвагах… А тут, на державному кордоні, багато, дуже багато людей будуть ще довго згадувати і сумувати за ним, як за рідною дорогою  душею, що не раз виручала в скрутну хвилину.

Цікаво, що коли цей катер майже два роки кінчали біля мертвого причалу, — до місцевого пункту пропуску продовжували ремонтувати і облагороджувати під»їздну дорогу. Вклали в цю затію близько мільйона гривень. Впусту. Дарма. За час простою катера, коли пункт пропуску не працював його роздеребанили як могли.

1

Що тут тільки не витворяли! На цьому місці державний і місцевий бюджети постраждали на величезні суми коштів із за цієї не помітної лише на перший погляд диверсії.

Незабаром розпочнеться передвиборча компанія і ті, що вгробили цей катер, застопорили місцевий пункт пропуску майже на два роки в черговий раз дуритимуть виборців новими обіцянками. Але ніхто з них за те, що натворили на кордоні не понесе відповідальності. Бо вони вже навчилися виходити сухими з тутешньої  води. І на біді людській нагрівати руки.

Від замерзлих пунктів пропуску вони не страждають – у них безкоштовні державні машини – можуть і об»їхати їх стороною за 100120 кілометрів не те, що  нещасні одурачені люди.

1

І як на горе до цієї апокаліптичної картини останнім часом природа домалювала свій страгічний штрих. Стали гинути, вмерзати в лід лебеді, які чомусь залишилися на Дністрі в цьому районі. Колись місцева влада, люди їх підгодовували зерном, хлібом і вони виживали, а зараз…

30.01.2012 р.

Василь Кізка, Ямпіль, державний кордон України.

Конституційний Суд скасував гласність та розвязав руки казнокрадам!

1Приводом для розгляду справи начебто стало   конституційне подання Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України .

Якщо це саме так,  то  можна сміливо вважати, що  саме в Жашкові  знаходяться найвпливовіші корупціонери  України,  яким гласність стала поперек горла.

Важливо знати, що  рішення Конституційного  Суду  України має найвищий статус  у  ієрархії нормативних актів, і тому журналісти, громадські організації та просто громадяни  муситимуть ним керуватися.

Не виключено, що після цього  рішення  КС в  український парламент буде внесено  й відповідний законопроект  про внесення  змін до  Закону України «Про доступ до публічної інформації «,  щоб  остаточно закріпити в ньому   недоторканість чиновників.

Отже, Конституційний Суд підсунув народові України на початку 2012 р.  чергову капость. Для когось, після рішеннь по коаліції тушок і скасуванню Конституції, вона, ця капость,   може здатися   не такою вже й великою.

Але, як казали древні, всіляка свобода втрачається  не раптово, а поступово.

То кого   ж захищає рішення Конституційного суду і як воно корелюється з Законом «Про доступ до публічної інформації»?

В рішенні Конституційного Суду йдеться про те, що про чиновників та депутатів не можна без їхнього дозволу поширювати жодну інформацію та постановлено, що «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди… є втручанням у її особисте та сімейне життя і допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”. А “конфіденційною” інформацією служителі Феміди назвали “будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї…”.

Таким чином Конституційний суд «засекретив» майже всю інформацію, розголошення якої є неприємним фактом  для чиновників-корупціонерів.

У рішенні Конституційного Суду в кількох місцях захищено членів сімей чиновників та депутатів, від збору та оприлюднення інформації про них, в тому числі про їхнє майно. Що й не дивно: самі судді, як і міністри з депутатами, радо переписують свої «тяжко зароблені непосильною працею» статки на родичів.

А тому було би досить дивним, якби нинішній склад Конституційного Суду не захистив цю, таку приємну для самих себе   та  інших чиновників- , практику.

Відтепер, згідно рішення КС України, «конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов…».   Тобто, лише  сам корупціонер може давати дозвіл на оприлюднення фактів про його корупційні дії!?

Щоправда, Конституційний Суд повторив норму закону «Про захист персональних даних», згідно з якими збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації все-таки «допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Тобто, всі «чудіння» представників нинішньої влади, що якимось чином не вгодили   паханам, або промахи опозиції  можна автоматично  записувати в такі, що стосуються «інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Але це зможуть робити лише спецслужби, бо лише вони мають право визначати яка семе інформація  може бути розповсюджена в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Є підозра, що цією інформацією буде компроматеріал саме відносно представників опозиційних сил.

Крім того, тепер, за бажання, кожен «потерпілий» чиновник чи депутат, або їхні родичі, зможуть подавати в суд на ЗМІ чи громадських діячів  і доводити, що він хоча і крав безбожно, але  без завдання шкоди «інтересам національної безпеки, економічному добробуту та правам людини».

Таким чином, відтепер над  ЗМІ, громадськими діячами  висітиме загроза відповідати в «найсправедливішому і найнезалежнішому» суді України за статтею 182 Кримінального Кодексу, за якою «Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Отже,  Конституційний Суд  України прийняв не просто рішення, яке направлене на знищення залишків свободи в Україні, а  рішення на  остаточне встановлення  тоталітарного режиму. Того режиму  де діючій  владі дозволено виключно все, а  опозиційним силам  лише  драконівські  закони.

А щодо гласності, то її мабуть пора згасити, бо ж вона – якась незручна і навіть небезпечна. Особливо для патологічних казнокрадів і хабарників, прффессорів  які так смачно годують  «непідкупну та незалежну»   суддівську  братву.

30.01.12 р.

Директор  Інституту сприяння

демократичному розвитку громад                            М.Саволюк

ХТО СТОЇТЬ ЗА БАТЬКОМ НАЦІЇ?

Чи стоїть на обліку у психлікарні Кіловатий Валерій Хризонтович 15.10.1950 р.н. вияснити не дозволяє законодавство, яке  суворо оберігає лікарські таємниці громадян. Перевірити на достовірність багато інших його персональних даних також унеможливлює закон. Зокрема, ректор Київського університету ім.Шевченка відповідомив, посилаючись на законодавство про охорону персональних даних, що не може дати довідку чи вчився, а головне чи закінчував  цей рідкісний чоловік столичний вуз.

Зі всіх державних і не державних установ лиш відділ освіти Ямпільського району насмілився повідомити, що В.Х.Кіловатий ніколи не працював учителем тут.

Валерій Хризонтович, глибоко вражаючи людей своїм зовнішнім виглядом, брав участь, зокрема, на урочистому зібранні у Вінницькій обласній державній адміністрації з нагоди Дня журналіста в минулому році. Але на яких підставах, хто його туди запросив і забезпечив безперешкодний прохід крізь пильну тамтешню охорону, яка багатьох інших не пропустила – залишається загадкою, як і багато чого з його біографії. Достовірно відомо лиш, що ця людина є членом Національної Спілки журналістів України. Але на яких підставах? – голова її обласної організації Василь Миколайович Паламарчук пояснити не міг, як і те хто йому давав рекомендації на вступ, який насправді внесок цього члена в скарбницю надбань НСЖУ?

В газеті «33 канал» від 27 липня 2011 року є його полум»яна відозва до народу України під назвою: «Українці, нащадки козаків!» підписана так: «Завжди з тобою Батько Нації Валерій Кіловатий, член НСЖ України». Національна бібліотека імені Вернадського в інтернеті повідомляє, що зберігає його казку-памфлет «Народна хмара в штанах помаранчевої революції».., «з дарчим написом В.А.Ющенку від автора», на 28 сторінках. Цікаво, що сам той текст в інтернеті не відкривається.

«Список первинних осередків політичних партій, легалізованих шляхом письмового повідомлення про утворення», опублікований в інтернеті повідомляє, що Валерій Хризонтович Кіловатий зареєстрований, як голова Дорошівського первинного осередку Української Народної Партії 16.12.2005, № 22. От, здається, все, що вдалося довідатися з всесвітньої павутини про Батька Нації  — Валерія Кіловатого.

Найбільше про нього повідомляє довідник обласної організації НСЖУ «Вінниччина журналістська»,  виданий у Вінниці в 2010р. і безкоштовно поширюваний, зокрема, облдержадміністрацією в журналістському середовищі. Цей текст вартий того, щоб його процитувати повністю. Він, правда, дещо скромніший, ніж липова біографія справжнього доктора ПІ, що сидить за гратами, але теж вражає: «Працював у сільських школах учителем і навчався заочно спочатку у Вінницькому  педінституті, а потім у Київському університеті ім.Т.Г.Шевченка, який закінчив 1980 року. Деякий час працював у періодичній пресі України та Молдови, займався пошуками матеріалів про молодогвардійців, був особисто знайомий з матір»ю Бориса Главана, бачився з Василем Левашовим, підтримував стосунки з М.Стельмахом, О.Гончарем, С.Крижанівським, А.Івановим та іншими письменниками й журналістами. Був зазновником і головним редактором газети «Село і місто». Написав і видав памфлети «Протистояння», «Соловейко в темнім гаї», «Народна хмара в штанах Помаранчевої революції». Балотувався на голову села Буша Ямпільського району, був претендентом у кандидати на посаду Президента України. Член НСЖУ з 2005 року». Хто відповідає за достовірність вищевказаного тексту вияснити не вдалося, тим більше, що автор довідника пан Володимир Лисенко вже покійний.

Останнім часом Валерій Хризонтович активно іменує себе Батьком Нації і надсилає головам політичних партій, громадським організаціям, видатним людям країни, ЗМІ, правоохоронним органам свої повеління, ноти надзвичайного значення, універсали з вимогами вчинити ті чи інші політичні, суспільні, правові чи інші дії, попереджає, що особисто перевіратиме  виконання цих документів і каратиме за бездіяльність. Як не дивно, але деякі беруть під козирьок вимоги самозванного Батька Нації. Вони ж не всі знають, що цей Батько Нації пасе кози в Дорошівському лісі…

Одну із останніх «нот надзвичайного значення» Валерія Кіловатого  пропоную вашій увазі зовсім не для реклами новоявленого Батька Нації, а для аналізу тексту. Кому вигідний такий типаж в українському патріотичному середовищі? Хто стоїть за новітнім Батьком Нації?

30.01.2012 р.

Василь Кізка, с.Дорошівка, Ямпільського району

1

МЕРУ ВРУЧИЛИ МЕДАЛЬ ЗА ЗНИЩЕННЯ ФУТБОЛУ !?

Але то було в античні часи. Сьогодні часи інші. Часи темних сил і спортивні організації перетворюються в філії партії влади. А тому про перераховані чесноти  можна тимчасово забути до кращих часів, бо вони не в моді. В моді лише обіцянки, що дають посадові особи функціонерам від партії влади допомогти знову надурити людей та виграти вибори. Ось вам яскравий факт в підтвердження сказаного.

27 cічня 2012 р. в конференц-залі  готелю «Поділля» м. Вінниці  відбулась IV звітна Конференція ВСГО «ОФФ».

10-м  питанням  Конференції  було  нагородження кращих футбольних фахівців Вінницької області до 20 річниці Федерації футболу України.

Доповідач: Ігор Гатауллин,   голова ОФФ , вища офіційна особа, яка очолює роботу організації, незаперечний авторитет  у футбольному світі України.

Але  все  церемоніальне  дійство  по врученню нагород перетворилось  в фарс після того, як було оголошено про вручення медалі Федерації  футболу за визначний вклад в розвиток цього популярного  виду спорту не кому небудь, а самому Президенту футбольного клубу  м. Могилева-Подільського Петру Бровку, команда якого сьогодні займає почесне 13-те, тобто останнє місце в турнірній таблиці (Див. Турнірну таблицю).

Після цього оголошення присутні в залі мало не зомліли та не попадали із своїх стільців від несподіванки. Почали переглядатись та перепитувати один в одного, чи бува не почалась масова галюцинація. Та ні, з першого ряду піднявся сам  «медаляр» та без будь якого  угризіння  совісті,  бо мабуть  на той час позичив  у Сірка  очі,  подався до трибуни по «заслужену нагороду».

Після Конференції Бровко П. став «зіркою»  колуарних дискусій щодо справедливого розподілу нагород.  Учасникам конференції  було незрозумілим за яким саме критерієм   було оцінено роботу  кращих футбольних фахівців Вінницької області до 20 річниці Федерації футболу України.

Бо якщо за спортивними досягненнями то чому тоді керівник футбольної команди м. Ямполя Геннадій Гречковський отримав лише  грамоту, хоча його команду вважається однією з найкращих в області, а той же Бровко П., команда якого займає останнє місце в області «заслужив»  цілу медаль. Про яку  тоді спортивну   гідність, чесність  та порядність може йти мова.

Якщо ж за якимись іншими критеріями, то за якими саме?  Відповісти на це запитання не зміг і сам керівник  ОФФ  Гатауллін І., або не схотів розкривати якусь таємницю. Хоча, всі хто знав  Ігора Федоровича  до цього  прикрого випадку, вважали його  класним футбольним спеціалістом,  порядною та принциповою людиною, відповідальним керівником. Та політика  це така брудна річ,  що може  поховати під багнюкою  найпорядніших  людей.

То що ж такого  трапилось, щоб піти на такий  крок  та так принизити   і себе самого і все футбольно-спортивне товариство області. Адже  всім відомо, що саме за керівництва містом Бровка П.  почали занепадати та знищуватись заклади культури, спорту, медицини та ін. А  за футбольні досягнення   міста за останній рік, коли при владі Бровко П. вже й говорити  соромно.

Та ларчик, можливо, відкривається досить просто. Давайте пригадаємо, хто сьогодні при владі в країні та області?  Правильно,- Партія Регіонів.  Якої партійної окраски сьогодні пан Гатауллін І.Ф.?  Також вгадали, —  біло-голубої.  Від якої партійної організації йшов на вибори Петро Бровко? Знову в десятку, — від Партії Регіонів.   Хто саме  буде   втілювати в життя плани Партії регіонів  перед майбутніми виборами до ВР України в м. Могилеві-Подільському? Ну, звичайно ж, — мер регіонал Петя Бровко.

А чи  не розпочав бува  цей,  БЮТо-Регіональний мер Петя  вже  передвиборчу  агітацію за Партію регіонів?

Так,  вже розпочав.  Та ще й  за рахунок  коштів  місцевого бюджету.

Так, за «випадковим»  збігом обставин, саме за день до вручення Бровку П.  високої спортивної нагороди в місцевій газеті «Краяни» № 4 за 26 січня 2012 р.    появились публікації на декількох сторінках, які прославляють  керівників нинішньої партії влади і ганьблять  минулий уряд Ю.Тимошенко.

Так ціла перша сторінка «Краян», присвячена «газовим» угодам, портретам  В.Януковича,  міністра-регіонала Ю.Бойка,  мера-регіонала П.Бровка, а інша сторінка губернатору-регіоналу М.Джизі.  Всього  ці публікації потягнуть на суму  біля 10 тис. грн., які сплатили  жителі міста на утримання гезети і аж ніяк не на агітацію за Партію регіонів.

Ну, якщо вже і  цей факт  не є проявом  корупції та незаконного   використанням адмінресурсу посадовими особами, а саме Бровком П., то тоді прокурора Гулька А.В. можна сміло називати «блондинкою».

Висновок:

Як бачимо, лише невеличке громадське  розслідування  показує, як  політика  пройдисвітів роковою пухлиною  знищує спорт, культуру, людські цінності  та й  зрештою  майбутнє наших дітей  і держави.

Ці політики незабаром знову почнуть розповідати байки, як вони  після наступних парламентських виборів покращать добробут людей.

І вони це вже  зроблять. Вони день при дні, не покладаючи рук   покращують добробут  людей та вручають  їм  медалі.

Щоправда   людьми вважають лише себе та свої родини.

29.01.2012 р.

Громадський рух «Громада»

У МОГИЛЕВІ ПОДІЛЬСЬКОМУ ЗАПАХЛО… ГАЗОМ !?

В усякому випадку, вся перша сторінка  газети  «Краяни» присвячена саме  газовим проблемам. Але саме цікаве тут те, що вчорашній  соратник Ю.Тимошенко, а сьогоднішній мер міста  від ПР Петро Бровко  дає інтервю в якому ганьбить  на чому світ стоїть тих хто уклав газові угоди в 2009 році, — тобто свою колишню шефиню Тимошенко.

Що,  чи хто так налякав вчорашнього очільника місцевої Юлькиної  «ВО»Батківщини» , що  той наклав в штани та змусив цей аромат  через газету  напустити на все місто та за його межі ?

Ну,  мабуть не важко  й самим здогадатись. І той факт, що зрадники та пербіжчики існували в усі часи  з днів Ноя,  сьогоднішня поведінка  могилівської влади тому лише підтвердження.

Пригадується, як ще  вчора  теперішні керівники  міської ради клялись своєму однопартійцю Ю.Тимошенко служити їй вірою і правдою,  запрошували до міста, дарували їй «гетьманську» булаву, малювали її портрети (Див фото), а сьогодні змагаються один перед одним, як догодити діючій владі  та  вилити бруд на ту  політичну  силу до якої безпосередньо причетні в недалекому  минулому.

Цікаво, лише одне, як ці перевертні будуть дивитись людям в очі, коли Янукович та вся його команда будуть  остаточно викинуті  на смітник історії?

Невже знову, змінять колір, як той фарбований лис та продовжать дурити людей, хаяти Партію регіонів та В.Януковича, звинувачувати його в харківських угодах та інших смертних гріхах.

Можливо навіть пригадають, як Партія регіонів «самовільно» захопила приміщення дитячої бібліотеки під свій офіс та прмусила Брока ліквідувати заклади культури, дитячу лікарню, набудувати магазинів на тротуарах та дорогах, розікрасти комунальне майно та земельні ділянки і т.д.

Бридко……

 

1

28.01.2012 р.

Громадський рух «ГРОМАДА»

Резолюція ПАРЄ,- останній дзвоник для корумпованої української влади!

Чи дослухається цього разу Віктор Янукович до рекомендацій Європи і чим загрожує для України невиконання вимог ПАРЄ?

Проте незаперечним   фактом  є те, що ще до  пррйняття зазначеної резолюції ПАРЕ міжнародна спільнота практично вже  почала вводити фінансові санкції проти України,- відбувається стрімкий відтік іноземного  капіталу і згортають бізнес  в Україні.

 

Резолюція ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні»

The functioning of democratic institutions in Ukraine

Resolution 1862 (2012)1

 

1.    Асамблея вітає тривале співробітництво з українським урядом у рамках моніторингової процедури Асамблеї. Вона із задоволенням відзначає, що урядом було вжито низку важливих кроків з метою виконання ще невиконаних вступних зобов’язань, у тому числі щодо боротьби з корупцією. Вона вітає тісне співробітництво, досягнуте між Радою Європи  та українським урядом в реалізації необхідних реформ. Водночас, Асамблея висловлює жаль, що судове переслідування  колишніх урядових лідерів в Україні негативно впливає на тіснішу європейську інтеграцію країни

2.    Парламентська Асамблея висловлює занепокоєння кримінальним переслідуванням, розпочатим за Статтею 364 (зловживання владою) та 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу України проти низки колишніх членів уряду, включаючи колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, колишнього першого заступника Міністра юстиції Євгена Корнійчука та колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

3.   Асамблея вважає, що Статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні та, по суті, дозволяють постфактум криміналізацію звичайних політичних  рішень. Це суперечить принципу верховенства права та є неприйнятним. Тому Асамблея закликає українську владу невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями. Асамблея хоче наголосити на тому, що оцінка політичних рішень та їхніх наслідків є прерогативою парламентів та, зрештою, виборців, а не судів. У цьому зв’язку, Асамблея просить Президента України розглянути усі наявні в нього правові засоби, щоб звільнити цих колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь в наступних парламентських виборах.

4.    Асамблея висловлює жаль через численні недоліки судових процесів проти колишніх членів уряду, і вважає, що вони могли підірвати можливість обвинувачуваних отримати справедливий судовий розгляд в тому значенні, як його визначає Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини (ETS No.5). У цьому зв’язку, Асамблея відзначає той факт, що Європейський суд з прав людини вирішив розглянути за прискореною процедурою звернення пані Тимошенко стосовно її затримання, в якому вона посилається на порушення статей 3, 5 та 18 Конвенції.

5.    На думку Асамблеї, ці недоліки є результатом системних проблем судової системи України. Ці проблеми не є чимось новим та вже давно викликають занепокоєння Асамблеї, будучи пов’язаними, серед іншого, з відсутністю незалежності судової системи, надмірним застосуванням та тривалістю попереднього  ув’язнення, відсутністю рівності сторін обвинувачення та захисту у судових процесах, а також неадекватною юридичною аргументацією обвинувачення та судів в офіційних документах та рішеннях.

6.    Що стосується незалежності судової системи, Асамблея:

6.1. повторює своє глибоке занепокоєння через відсутність незалежності судової системи та вважає, що це є основним викликом для системи правосуддя в Україні;

6.2. вважає, що поточна процедура призначення суддів підриває незалежність всієї судової системи. Вона закликає владу скасувати, або принаймні скоротити, п’ятирічний випробувальний термін для суддів та усунути Верховну Раду з процесу призначення;

6.3. вважає, що під час випробувального терміну судді не повинні розглядати чутливі з політичної точки зору або складні справи;

6.4. вважає, що склад Вищої ради юстиції суперечить принципу розподілу влади та також підриває незалежність судової системи. Тому Асамблея просить ухвалити поправки до відповідних законів та реально усунути представників Верховної Ради, президента України та прокуратури від членства у Вищій раді юстиції. В очікуванні на прийняття поправок ці три інституції повинні призначити до Вищої ради юстиції неполітичних членів;

6.5. закликає Верховну Раду невідкладно ухвалити необхідні поправки до конституції, які б усунули положення, що перешкоджають запровадженню рекомендації Асамблеї, згаданих у пунктах 5.2 та 5.4;

6.6. висловлює занепокоєння численними достовірними повідомленнями про ініціювання дисциплінарних заходів та звільнення суддів Вищою радою юстиції на базі скарг від прокуратури, тому що згадані судді прийняли рішення, що суперечило думці прокуратури, у конкретній судовій справі. Така практика є несумісною з принципом верховенства права та повинна бути припинена негайно.

7.    Що стосується попереднього ув’язнення, Асамблея:

7.1. висловлює занепокоєння надмірним застосуванням попереднього ув’язнення в українській системі правосуддя, часто без належного обґрунтування або підстав;

7.2. у цьому відношенні, звертає увагу на те, що незаконне та надмірне попереднє ув’язнення є одним із основних питань у рішеннях, прийнятих проти України Європейським судом з прав людини;

7.3. ще раз наголошує, що у відповідності до принципу презумпції невинуватості, попереднє ув’язнення повинно застосовуватись тільки як крайній захід, коли існує реальна загроза ухиляння або перешкоджання здійсненню правосуддя;

7.4. закликає владу забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс визначав чітку процедуру перевірки законності та тривалості попереднього ув’язнення. Крім того, необхідно визначити керівні принципи, які гарантуватимуть, що попереднє ув’язнення застосовується лише як крайній захід та лише на основі добре-обґрунтованого рішення суду.

8.    Що стосується рівності сторін обвинувачення та захисту у судових процесах, Асамблея:

8.1. з тривогою звертає увагу на упередженість на користь обвинувачення, яка є властивою для всієї судової системи України;

8.2. закликає владу подбати про те, щоб в Кримінально-процесуальному кодексі в законі та на практиці гарантувалась рівність сторін обвинувачення та захисту;

8.3. закликає владу, зокрема, забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс чітко передбачав надання стороні захисту копії матеріалів справи обвинувачення, а також надавався достатній час, під контролем судді, для ознайомлення з ними.

8.4. вітає той факт, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради України новий проект Кримінально-Процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей Закон, який повністю бере до уваги рекомендації експертів Ради Європи під час розгляду ними проекту закону.

9.    Стосовно системних недоліків судової системи, Асамблея шкодує через те, що Україна не реформувала прокуратуру у відповідності до норм Ради Європи, в той час як ця реформа є одним із зобов’язань прийнятих під час її вступу. Внаслідок цього прокуратура залишається інституцією надзвичайно сильно централізованою та такою, що має надмірні повноваження.

10.    Асамблея з тривогою звертає увагу на повідомлення про швидке погіршення стану здоров’я колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, які перебувають під арештом, а також про те, що обидва потребують медичного лікування за межами в’язниці. Асамблея просить негайно звільнити обох осіб до завершення судових процесів проти них з причин гуманітарного характеру, а також у світлі її занепокоєння щодо застосування попереднього ув’язнення в Україні. Асамблея також заявляє про своє занепокоєння погіршенням стану здоров’я пані Юлії Тимошенко і закликає владу дозволити без попередніх умов, медичні обстеження і, в разі потреби, лікування незалежними лікарями, за межами пенітенціарної служби.

11.    Асамблея вітає той факт, що було запроваджено низку важливих реформ, серед іншого, у сфері інтеграції української економіки в європейський економічний простір. Це акцентує значення, яке надає влада тіснішій європейській інтеграції країни.

12.    Асамблея визнає основні підсумки 15-го Саміту Україна-ЄС, що відбувся 19 грудня 2011 року в Києві, у зв’язку з Угодою про асоціацію між Україною  та ЄС. Особливо важливо, що обидві сторони визнали, що Угода про асоціацію стане новим етапом у розвитку договірних відносин між Україною та ЄС, направлених на політичну асоціацію та економічну інтеграцію.

13.    Асамблея ще раз підтверджує свою позицію, яка полягає в тому, що буде неможливо запровадити необхідні для України реформи, щоб виконати зобов’язання перед Радою Європи, без реформування конституції. Тому вона закликає президента та Верховну Раду невідкладно ініціювати всебічний процес конституційної реформи, та не відкладати це питання до завершення наступних парламентських виборів. Асамблея вітає позитивні висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської Комісії) щодо пропозиції створення конституційної асамблеї, яка, як очікує Асамблея, буде покладена в основу процесу конституційної реформи. Крім того, Асамблея закликає владу повністю скористатись рекомендаціями, даними у висновках Венеціанської Комісії, щодо попередніх проектів конституційної реформи.

14.    Асамблея вітає систематичні звернення влади за висновками Венеціанської Комісії щодо проектів законів, які готуються нею. Однак, вона звертає увагу, що у деяких випадках проекти законів, щодо яких просили надати висновки, були пізніше відкликані, а рекомендації Венеціанської Комісії не було взято до уваги в законах, які було пізніше ухвалено Верховною Радою. Тому Асамблея закликає владу повністю враховувати висновки Венеціанської Комісії при підготовці нових законів, включаючи попередні проекти з того самого питання. У цьому контексті, Асамблея очікує, що позитивні висновки щодо проектів законів, підготовлених Президентською комісією зі зміцнення демократії, про адвокатуру, свободу зібрань та конституційну асамблею брались до уваги у проектах законів, які передаються для ухвалення Верховною Радою.

15.    Асамблея звертає увагу на ухвалення 17 листопада 2011 року Закону України «про вибори народних депутатів». Вітаючи той факт, що було вирішено низку визначених нею раніше проблем, Асамблея висловлює жаль, що не було запроваджено її основні рекомендації, а саме щодо ухвалення Єдиного виборчого кодексу та регіональної пропорційної виборчої системи. Що стосується нового виборчого законодавства, Асамблея:

15.1. вітає прийняття широким консенсусом за участі парламентської опозиції закону про парламентські вибори як перший крок до уніфікації виборчого законодавства;

15.2. наголошує, що ухвалення цього закону про парламентські вибори не повинно використовуватись як привід не ухвалювати Єдиний виборчий кодекс, який все ще необхідний для забезпечення узгоджених правових рамок для всіх виборів в Україні, які б повністю відповідали європейським стандартам;

15.3. занепокоєна тим, що підняття прохідного бар’єру для пропорційних виборів до 5%, у поєднанні із забороною партіям формувати виборчі блоки для участі у виборах можуть негативно позначитись на можливості більш малих та нових партій увійти до парламенту. Асамблея занепокоєна тим, що ці положення можуть обмежити плюралізм і надалі посилити поляризацію в новому парламенті. Вона рекомендує до наступних парламентських виборів знизити прохідний бар’єр та скасувати заборону щодо виборчих блоків у виборчому законодавстві. Для того щоб збільшити плюралізм та заохотити національні меншини брати участь у публічному житті, Асамблея рекомендує Центральній виборчій комісії, тоді коли вона визначатиме межі виборчих округів для парламентських виборів 2012 року, включити в один і той же виборчий округ групи національних меншин, які формують концентроване проживання в певних зонах;

15.4. висловлює жаль з приводу включення до цього закону положень, що обмежують право балотуватися на виборах для раніше засуджених осіб, незалежно від тяжкості скоєного злочину. Визнаючи, що ці положення основані на нормах статті 76 Конституції України, Асамблея пропонує невідкладно скасувати їх у рамках процесу Конституційної реформи відповідно до рекомендацій Асамблеї;

15.5. закликає владу повністю виконати рекомендації Групи держав Ради Європи по боротьбі з корупцією (GRECO) щодо фінансування політичних партій.

16.    Асамблея вважає, що наступні парламентські вибори стануть лакмусовим папірцем відданості України демократичним принципам. На думку Асамблеї, міжнародне спостереження за цими виборами суттєво сприятиме їхньому демократичному проведенню. Вона вважає, що Асамблея повинна зробити свій внесок у міжнародне спостереження за виборами за допомогою великої делегації.

17.    Асамблея звертає увагу на декілька важливих зобов’язань, даних Україною при вступі до Ради Європи у 1995 році, тобто приблизно 17 років тому, які досі не було виконано. Уряди, що змінювали один інший, а також Верховна Рада та її політичні фракції поділяють відповідальність за цей провал. У Резолюції 1755 (2010) Асамблея вітала запропоновану владою амбіційну програму реформ щодо виконання зобов’язань, даних при вступі. Не зважаючи на початкові позитивні результати у декількох сферах, Асамблея занепокоєна сигналами, що рішучість та політична воля щодо здійснення цих реформ зменшуються. Тому Асамблея закликає владу, а також всі політичні сили в країні, невідкладно запровадити реформи, необхідні для виконання Україною зобов’язань, даних при вступі, та побудови міцної демократії в країні.

18.  Асамблея вважає, що виконання її рекомендацій, особливо пов’язаних з кримінальним переслідуванням колишніх членів уряду, стане сигналом про відданість влади нормам та цінностям Ради Європи. І навпаки, якщо їх не буде виконано протягом розумного часу, це викличе серйозні питання щодо відданості влади принципам демократії та верховенства права, що має потягнути за собою належну реакцію з боку Асамблеї. Тому Асамблея закликає Моніторинговий комітет уважно слідкувати за ситуацією та запропонувати будь-які наступні дії з боку Асамблеї відповідно до ситуації, включаючи розгляд можливості застосування санкцій, якщо вимоги Асамблеї не буде виконано.

Резолюцію в оригіналі  можна читати тут

28.01.2012 р.                                                                        м. Могилів-Подільський

Підготовлено Інститутом сприяння

демократичному розвитку громад


 

ЗАКОН ПРО СУДОВИЙ ЗБІР

У 2010 році істотно обмежили строк звернення до адміністративного суду з приводу оскарження дій владних суб’єктів, а 8 липня 2011 р. року Верховна Рада України, продовжуючи “поздоровлення” народові – напевне вже до Дня Незалежності, прийняла Закон № 3674-VI “Про судовий збір”.

Сам по собі такій закон був безумовно потрібний, адже до цього часу існує незрозуміла система сплати при подачі позову і державного мита і збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. І те і інше йде до бюджетів, а судам фактично нічого не попадає, люди змушені, сплачуючи не відомо за що при подачі позовів кошти (деколи – чималі), добровільно-примусово ще й надавати судам поштові конверти, марки, папір, адже держава суди майже не фінансує.

Закон складено досить продумано, та головна його проблема в тому, що влада цим законом явно продовжує курс на обмеження доступу населення до правосуддя. На цей час це зроблено шляхом досить істотного підвищення розміру судового збору за подачу позовів і заяв до судів першої інстанції і дуже значного підвищення судового збору при касаційному оскарженні рішень судів. Ставки судового збору при зверненні до господарських судів взагалі стали космічними. Введено сплату судового збору в окремих випадках – в яких раніше ні чого сплачувати не було потрібно, наприклад за подачу заяв про забезпечення доказів або забезпечення позову. За окремими змішаними позовами знадобиться сплачувати одночасно 2 різних ставки судового збору.

В цілому слід зазначити, що звернення за судовим захистом стає все більш дорогим “задоволенням” і “задоволенням” для більш заможних громадян. Напевне, на погляд авторів законопроекту, не має чого “черні” всілякими дрібницями відволікати державні судові установи від судових спорів “еліти”. Та й ще доходи держбюджету дещо підвищаться і не знадобиться витрачати кошти на збільшення апаратів судів, які на цей час є перевантаженими. Доречи, авторами законопроекту, згідно картки закону, є депутати від Партії регіонів Мірошниченко Ю.Р. та від Блоку Юлії Тимошенко Пилипенко В.П. і Писаренко В.В. (народ повинен знати своїх “героїв”), хоча слід зазначити, що до цього долучився майже весь депутатський корпус.

Та повернемось до змісту Закону. Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір за цим новим законом – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється:

  • за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
  • за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
  • за видачу судами документів.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Тобто, оскільки на початок (на 1 січня) цього 2011 року місячна мінімальна зарплата становила  941,00 грн., те саме ця сума буде братися як розрахункове число протягом усього року. Аналогічно – протягом усього 2012 р. буде братися як розрахункове число мінімальна зарплата за станом на 1 січня 2012 р.

Розміри ставок судового збору (у тих випадках, коли в статті, виходячи з розміру мінімальної зарплати, зазначені розміри ставок у конкретних цифрах – це стосується лише періоду з 1.11.2011 р. до 31.12.2011 р.)

1. За подання до суду:

1) позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів заробітної плати. Тобто, з 1.11.2011 р. – не менш ніж 188,20 грн. (поки – не менш ніж 51 грн.) і не більше 2823,00 грн. (поки – не більше 1700 грн.);

2) позовної заяви немайнового характеру – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);

3) позовної заяви:

  • про розірвання шлюбу – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);
  • про поділ майна при розірванні шлюбу – відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати

4) заяви про видачу судового наказу – 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження

5) заяви у справах окремого провадження – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (94,10 грн.);

6) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

  • позовної заяви немайнового характеру – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати
  • позовної заяви про відшкодування моральної шкоди – визначається з урахуванням ціни позову, що встановлюється згідно з підпунктом 1 цього пункту

7) заяви про перегляд заочного рішення 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

8) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

9) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

10) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

11) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

12) апеляційної скарги на судовий наказ – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні

13) заяви про забезпечення доказів або позову – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

14) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

15) заяви про скасування рішення третейського суду – 0,5 розміру мінімальної заробітної плати

16) заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

17) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

2. За подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру – 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати;

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову – 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

4) апеляційної скарги на рішення суду – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

5) касаційної скарги на рішення суду – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

6) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

7) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

8) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду – 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

9) заяви про скасування рішення третейського суду – 2 розміри мінімальної зарплати;

10) заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду – 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

11) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду – 2 розміри мінімальної заробітної плати.

3. За подання до адміністративного суду:

1) адміністративного позову:

  • майнового характеру – 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат;
  • немайнового характеру – 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (28,23 грн.);

2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

4) заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

5) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України – 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

6) апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду – 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

7) заяви про забезпечення доказів або позову – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

8) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

4. За видачу судами документів:

1) за повторну видачу копії судового рішення – 1 гривня за кожний аркуш копії;

2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 3 гривні;

3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 5 гривень за кожний аркуш тексту на папері формату А4;

4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання – 15 гривень;

5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень” – 1 гривня за кожний аркуш копії.

Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Пільги щодо сплати судового збору. Від сплати судового збору звільняються:

1) позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

2) позивачі – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів;

4) позивачі – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі – за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину;

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

10) позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) органи прокуратури – при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді;

12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель;

13) Міністерство юстиції України – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

14) позивачі – за подання позовів про уточнення списку виборців;

15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

16) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, – за подання позовів, пов’язаних з виконанням військового обов’язку;

17) позивачі – за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення;

19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об’єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації – за подання позовів, з якими вони звертаються до суду;

20) органи праці та соціального захисту населення – за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.

Повний текст дивись на: » Адвокат Кучерявый О.П. » Новий закон про судовий збір»

Цей Закон набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Закон України  Про судовий збір

Проект Закону про судовий збір

Інститут сприяння демократичному розвитку громад

МІСЬКА РАДА ВИДАЛА ЧЕРГОВІ «ПЕРЛИ» З ПРИЙНЯТТЯМ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТУ, ЯКІ ЗАГРОЖУЮТЬ СОЦІАЛЬНИМ ВИБУХОМ !

Так, не порадившись з підприємцями, не враховуючи їхньої думки, не провівши обговорення проекту ставок  податку за «круглим столом», ігноруючи  діалог з бізнесом Могилів-Подільська міська рада на черговій  16 сесії 6 скликання  від 5 січня 2012 р. прийняла  незаконне рішення № 405,  яким були встановлені фіксовані став­ки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців.

Зазначене рішення є регуляторним актом та повинно було затверджуватись на сесії міської ради після проходження регуляторної процедури в т.ч. після громадського обговорення та врахування пропозицій зацікавлених осіб.

Зазначене рішення також має бути оприлюднене в ЗМІ.

Проте громада міста довідалась про дане рішення міської ради  № 405 лише  після 12 січня 2011 р., коли   в місцевій газеті «Краяни»  було опубліковане інтерв’ю із начальником управління економіки Могилів-Подільської  Трейбич Є., в якому остання повідомила буквально наступне, — цитуємо  мовою оригіналу:

«Розробником даного рішення є фінансове управління у співпраці з управлінням економіки міськради та податковою інспекцією. Це рішення є ре­гуляторним актом і мало пройти ре­гуляторну процедуру — обговорення протягом місяця, але у зв’язку із зверненнями до міськради податко­вої інспекції для забезпечення чіткої роботи, ідучи назустріч письмовим проханням підприємців міста, для своєчасного подання до податкової інспекції документів для переходу на спрощену систему оподаткування рішення міськради від 5.01.12 р. по­чало діяти з 1 січня 2012 р.».

При цьому Є.Трейбич запевняє читачів, що начебто така процедура порушення законів передбачена іншим законом!?

Ось дослівно її слова:   «Така про­цедура зазначена у прикінцевих та перехідних положеннях Закону «Про внесення змін до Податкового кодек­су України та деяких інших законо­давчих актів України щодо спрощен­ня системи оподаткування, обліку та звітності».

Отже відтепер, якщо міська рада захоче прийняти якесь нове абсурдне рішення, то вона може це робити не згідно закону, а на виконання письмового прохання зацікавлених осіб.

Тобто, якщо вірити словам пані Трейбич Є., то цілком логічним буде припустити, що  у випадку надходження  письмового прохання від сусідньої Р.Молдови, громадянином якої є її патрон,  про приєднання  Могилева-Подільського до селища Отачь, то міська рада не задумуючись задовольнить його, йдучи назустріч проханням сусідньої держави.

Скажете, що таке припущення  межує з маразмом? Не спішіть, а уважно  вчитайте сь вище про що говорить Трейбич Є..


ГРОМАДСЬКА РАДА


P.S.

22 січня 2012 р. група підприємців міста звернулась до Інституту сприяння демократичному розвитку громад з проханням роз’яснити ситуацію щодо правомірності прийняття міською радою рішенням № 405  від 05.01.12 р. про встановлення фіксованих став­ок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців за максимальними ставками.


Ось попередній висновок спеціалістів-правознавців Інституту:

—          Відповідно до підпункту 12.3. ст.12  Податкового  кодексу  України (Кодекс)   міські   ради   в   межах   своїх  повноважень  приймають  рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

—              Відповідно до підпункту  12.3.4. ст.12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та  зборів офіційно     оприлюднюється    відповідним    органом    місцевого самоврядування до 15 липня року,  що передує бюджетному періоду, в якому  планується  застосовування встановлюваних місцевих податків та  зборів  або  змін  (плановий  період).  В  іншому  разі  норми відповідних  рішень  застосовуються  не  раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

—              Відповідно до  підпункту  12.3.5. ст. 12  Кодексу у   разі,  якщо міська  рада  не  прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів,  що є обов’язковими згідно з нормами цього  Кодексу,  такі  податки  та  збори  справляються  виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.

—              Відповідно до  підпункту  12.5. ст. 12  Кодексу офіційно  оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків  та  зборів  є   нормативно-правовим   актом   з   питань оподаткування   місцевими   податками  та  зборами,  який  набирає чинності з урахуванням  строків,  передбачених  підпунктом  12.3.4 цієї статті.

—              Відповідно до підпункту 293.1. ст.393 Кодексу  ставки  єдиного  податку  встановлюються  у  відсотках (фіксовані ставки)   до   розміру  мінімальної  заробітної  плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року,  та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

—           Відповідно до підпункту 293.2. ст.393 Кодексу фіксовані  ставки   єдиного   податку   встановлюються сільськими,  селищними  та  міськими  радами  для  фізичних осіб — підприємців,  які здійснюють господарську діяльність,  залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку — у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку — у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

—           Відповідно до п.4  прикінцевих та перехідних положень Закону України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законо­давчих актів України щодо спрощен­ня системи оподаткування, обліку та звітності» рішення відповідних сільських,  селищних, міських рад про встановлення ставок єдиного податку,  прийняті  на виконання  цього  Закону,  застосовуються,  як виняток із положень підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу,  з  1  січня 2012 року.

—      Відповідно до ст.6  Закону України » Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (Закон) громадяни, суб’єкти господарювання,  їх об’єднання та наукові установи,  а також консультативно-дорадчі органи,  що створені при органах  державної  влади  та  органах  місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб’єктів господарювання, мають право:

подавати до  регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів,  а також про  необхідність їх перегляду та ін.;

Кожен проект  регуляторного  акта  оприлюднюється   з   метою одержання  зауважень  і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

—        Відповідно до ст.9  Закону  про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень  і  пропозицій  розробник  цього  проекту  повідомляє  у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Строк, протягом  якого  від  фізичних  та юридичних осіб,  їх об’єднань приймаються  зауваження  та  пропозиції,  встановлюється розробником  проекту  регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня  оприлюднення  проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження  і  пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного  впливу,  одержані  протягом встановленого    строку,    підлягають    обов’язковому   розгляду розробником  цього  проекту.  За   результатами   цього   розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного  акту  з  метою  одержання зауважень  і  пропозицій  не  може  бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм  відкритих  обговорень цього проекту регуляторного акту.

—           Відповідно до ч.5 ст.12 Закону регуляторні акти,  прийняті  органами  та  посадовими особами місцевого самоврядування,  офіційно  оприлюднюються  в  друкованих засобах   масової   інформації   відповідних  рад,  а  у  разі  їх відсутності — у місцевих друкованих  засобах  масової  інформації, визначених  цими  органами  та посадовими особами,  не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Слід також відмітити, що положення п.4  Прикінцевих та перехідних положень Закону України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законо­давчих актів України щодо спрощен­ня системи оподаткування, обліку та звітності», яким місцевим радам надано право застусовувати  заднім числом ставки єдиного податку,    є протиправними та такими, що суперечать  ст. 58 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, де зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Якщо слідуватилогіці законодавчого органу, то  «в порядку виключення» в окремих випадках   можна буде  вводити норми нового законодавства заднім числом, приміром аж з 1917 року чи навіть рініше.

Отже, проаналізувавши чине законодавство, Інститут прийшов до висновку, що рішення міської ради № 405 від 05.01.12 р.  прийнято з грубим  порушенням норм  законів України,  а тому є незаконним  та підлягає скасуванню.

У разі,   якщо міська рада  добровільно   не  скасує  своє незаконне рішення  та не прийме регуляторний акт на законних підставах то рішення № 405  16 сесії міської ради 6 скликання від 05.01.12 р.  буде  скасовано в судовому порядку за позовом прокурора або інших зацікавлених сторін.

Після скасування рішення міської ради № 405 від 05.01.12 р.   в  судовому порядку   буде вважатись, що міська рада не встановила  до 1 січня 2012 року ставки  єдиного податку, а тому  такий податок буде сплачуватись всіма платниками у порядку, встановленому Кодексом за мінімальними ставками (у межах  1 відсотку розміру мінімальної заробітної плати).

Сплачені підприємцями кошти до цього за максимальними ставками доведеться їм  повернути.

А це, в свою чергу, призведе: по – перше, до значних втрат міського бюджету; по — друге, до економічно невиправданого зниження (майже в 10 разів) теперішнього розміру оподаткування; по – трете, зрівняння податкового навантаження на підприємців незалежно від виду діяльності, яку вони здійснюють, що не сприятиме  розвитку у місті соціально-значимих видів діяльності, подальшого загострення проблеми з фінансуванням закладів освіти, медицини, культури та інших комунальних закладів.

В результаті інтересам громади  міста в цілому будуть нанесені значні матеріальні та моральні збитки, що може посилити негативні соціально-політичні настрої в суспільстві та призвести до соціального вибуху.

Тому  Інститут сприяння демократичному розвитку громад  пропонує Могилів-Подільській міській раді вирішити проблему шляхом  негайного  добровільного  скасування  рішення № 405  16 сесії міської ради 6 скликання від 05.01.12 р. та прийняття відповідного регуляторного акту відповідно до чинного законодавства, після обговорення його зацікавленими сторонами та врахування внесених пропозицій.

Інститут також заявляє про свою готовність    надати юридичну та методичну допомогу  Могилів-Подільській міській раді  в підготовці якісного  регуляторного акту  та в проведені роз’яснювальної роботи серед зацікавлених осіб, — підприємців міста.

З метою недопущення  в подальшому порушення чинного законодавства при підготовці та прийняті  Могилів-Подільською міською радою міською нормативних актів, Інститут пропонує міській раді створити консультативно-дорадчий орган у формі  Громадської ради при Могилів-Подільській міській раді із залученнямпредставників громадських організацій.

26.01.12 р.

Інститут сприяння демократичному розвитку громад