Артур Мелещук- «крутий» кіллер чи жертва обставин?

волкягня

Чому громадськість міста знову почали хвилювати події багаторічної давності? А тому, що історії властиво  повторюватись.  І сьогодні в місті  знову, під патронатом міської влади та прикриттям правоохоронних органів,  запанувало свавілля та вседозволеність місцевих «братків».  Знову в місті запанував «рекет», шахрайство,  погрози підприємцям знищенням їхнього майна та ін.

А нещодавно до погроз підприємцям з боку так званих  пробровківських «адміністрацій» на міському ринку,  приєдналась  ще й  Державна виконавча служба,  яка теж, через залякування та погрози пІдприємцям вилученням та побавленням цих підприємців Їхнього майна та навіть житла, вимагає сплати заборгованості по страховим пенсійним внескам, тим самим доводячи цих людей до відчаю та серцевих нападів.  А  нещодавно, одна з цих підприємців заявила, що в  цій ситуації, яка склалася та з якої вона не бачить ніякого виходу, з вищевикладених обставин, буде вимушена накласти на себе руки, тому, що сплачувати такі суми не має можливості, а вдома ще й батьки інваліди, яких вона утримує за ті копійки, що заробляє на ринку!

Знову в місті  назріває ситуація коли  терпіння принижених  та ображених людей доходить до крайньої межі. Люди  можуть знову, не доведи Господи,  вдатись до крайніх заходів по самозахисту.  І тоді переможців не буде, як і в нашій історії  з «Шефом».

Сьогодні у нас є можливість  викласти  факти тієї  трагічної  та знакової події   вустами самого А.Мелещука та його матері, а також опублікувати  дійсні факти викладені прокуратурою  в обвинувальному висновку.

У вказаних матеріалах ми знайдемо підтвердження тому, що це було не випадкове вбивство. За матеріалами справи чітко прослідковується факт реальної загрози А.Мелещуку та його родині  зі  сторони «Шефа». Адже  втеча  А.Мелещука та його брата з рідного  міста , поневіряння  по інших містах і неможливість проживання вдома, вимушена продажа квартири його матері, щоб відкупити свого сина від загрози  побиття «Шефом» і можливого каліцтва, це доказ того, що  порушувались конституційні права  Мелещука та його родини, була реальна  загроза його життю та здоров’ю.

У відповідності до ст.27 Конституції України  кожен має право захищати своє життя та здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Як зазначено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно –небезпечного діяння, а й у разі реальної загрози заподіяння шкоди.

То чи була  на момент вбивства Р.Шевчука  реальна загроза заподіяння ним шкоди А.Мелещуку та його родині?  Беззаперечно, що так.  Чи зверталась родина Мелещука за допомогою до правоохоронних органів? Так. Але чому тоді правоохоронці не втрутились  та не захистили родину А.Мелещука від злочинних  посягань і примусили його робити це самотужки? А чому тоді суд не взяв ці обставини до уваги та «впаяв» жертві  по повній-12 років позбавлення волі?

Відповідь на ці питання  криються в тому, що злочини вчинялись не простою особою і  вбито було не просто місцевого «авторитета», а було вбито особистого охоронника тодішнього міського голови П.Бровка. А останній , без сумніву, особисто  прикривав  далеко не праведну діяльність свого тіло-охоронця .

Ще раз звертаємось  до керівництва міської ради: або почніть жити по законах України, або ідіть геть поки не пізно. Не доводьте  людей до крайнощів та до гріха.

 

Касаційна скарга Мелещука

Скарга адвоката Мелещука

Обвинувачувальний вирок Мелещука

Обвинувальний висновок

 

Громадський рух «Громада»

Дивись також:

—         МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКІ РЕКЕТИРИ «БЕРУТЬ» НАВІТЬ КОВБАСОЮ!?

—         Могилів-Подільські «братки» привласнюють навіть міські газони!

—         У Могилів-Подільский з новою владою повернувся «рекет» 90-х

—         »Керівники прокуратури та міліції стали плебеями влади»,- В.Бевз

—         Як в Могилеві-Подільському міліція укривала злочин!?

УБИЛИ «ШЕФА»

У МОГИЛЕВІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ТАКИ ДІЙСНО УБИЛИ «ШЕФА». Це підтвердив Ленінський районний суд міста Вінниці

Могилів-Подільська влада начхала на Закон України «Про об’єднання громадян»

І що це їм дало?   А нічого.  Чиновники в міській раді  ще  з листопада 2010 року забули, що це таке — закони України.   На протязі більше одного місяця громадська організація не тільки не була зареєстрована, але  її засновники не отримали жодного повідомлення від міської ради про причини волокіти з реєстрацією ГО.  Коли представник ініціативної групи все таки 30 травня 2011 р. добився до працівників юридичного відділу то останні, після довгої мовчазної паузи, стали пояснювати що громадська організація не зареєстрована по тій  причині  бо  документи ще не перевіряв….. міський голова?!

А що,  тепер в повноваження міського голови вже входить робити перевірки документів громадських організацій? Це в якому законі передбачено? А в пологовому будинку він також має право робити перевірки породіллям? Ну повна нісенітниця.

Нагадуємо  працівникам Могилів-Подільської міської ради, що ви на службі в громади , а не в бровків.  І повині виконувати закони України, а не примхи тимчасових «наполеончиків». В кінцевому результаті кожен чиновник буде нести персональну відповідальність, як  за  незаконно підготовлені проекти рішень так  і за порушення чинного законодавства при реєстрації громадських організацій.

Радимо уважно прочитати  Закон України «Про об’єднання громадян» в якому йдеться і про терміни для реєстрації  ГО і про відповідальність за відмову у її  реєстрації .

Так, відповідно до  ч.3 ст.15 Закону України «Про об’єднання громадян» заява   про   реєстрацію   місцевої  громадської  організації розглядається  у  3-денний  строк  з  дня  надходження документів.

Рішення  про  реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово  не  пізніше  наступного  робочого  дня  з  дня прийняття рішення.  (  Частина  третя  статті 15 в редакції Закону N 2852-IV ( 2852-15 ) від 08.09.2005 )

Відповідно до ст.16 цього Закону  у  реєстрації  об’єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва,  статутний або інші документи,  подані для  реєстрації об’єднання, суперечать вимогам законодавства України.

( Частина перша статті 16 в редакції Закону N 2651-III ( 2651-14 ) від 11.07.2001 )

Рішення про відмову у  реєстрації  повинно  містити  підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку. Про відмову  у  реєстрації  об’єднання  громадян  реєструючий орган  повідомляє  у  засобах  масової  інформації.  (  Статтю  16 доповнено  частиною  третьою  згідно  із  Законом  N  3582-12 від 11.11.93 )

А відповідно до ст.27  цього Закону посадові особи легалізуючих  органів  об’єднань  громадян  та громадяни  за  порушення  законодавства  про  об’єднання  громадян несуть  дисциплінарну,  цивільно-правову,   адміністративну    або кримінальну відповідальність.

Шановні працівники міської ради! Пам’ятайте ту істину, що бровки приходять і уходять. А нам з вами жити по законах України, які після них таки доведеться виконувати  та   за їх порушення нести  персональну відповідальність.

30.05.2011 р.

Громадський рух «Громада»


Дивись також:

Закон «Про об’єднання громадян» —

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2460-12

Проект Закону про громадські організації http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38911


ПІДПРИЄМЦЯМ ПОГРОЖУЮТЬ ЗНИЩЕННЯМ МАЙНА А ПРОКУРОР БЕЗДІЄ.

Могилів-Подільському міжрайпрокурору

Гульку А.В.

————————————————————-

24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський,

Вінницької області, вул.. Покровська,5

 

Саволюка Михайла Олександровича

—————————————————————

24000, м. Могилів-Подільський,  Вінницької області,

вул.  Тропініна,34  тел. 6-56-92, 096-464-17-90

 

 

ЗАЯВА

про підготовку злочину (в порядку ст.97 КПК України).


Як мені стало відомо, сьогодні  26.05 2011 р.  представники ТОВ «Ринок Стависький» протиправно вимагали від підприємців, що здійснюють свою діяльність на території місцевого ринку по вул. Стависька, 40\45 сплачувати їм за послуги які фактично не надаються.

При цьому  представники Товариства  посилались  на рішення виконкому Могилів-Подільської  міської ради  №45 від 14.02.2011 р.,  дія якого зупинена в  зв’язку з опротестуванням даного акту Могилів-Подільською міжпрайпрокуратурою  ще 13.05.2011р.

Частина підприємців вказали представникам ТОВ «Ринок Стависький» на неправомірність таких дій.  У відповідь представники ТОВ «Ринок Стависький» О.Ткачук та Н.Цуркан стали погрожувати підприємцям в т. ч.  Саєнко О.Г. тим, що знищать її майно, а саме торгові прилавки, які є їх приватною власністю та споруджені  за власні кошти підприємців  на вимогу керівництва міста та комунального підприємства «Ринок».

 Згідно Стаття  41 Конституції України,  кожен  має  право  володіти,  користуватися   
 і розпоряджатися    своєю     власністю,    результатами        своєї  інтелектуальної,
творчої діяльності та ніхто  не  може бути протиправно його позбавлений.  
Права приватної  власності  є непорушними.  

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності  може бути  застосоване   лише   як   виняток   з   мотивів   суспільної необхідності, на підставі і в порядку,  встановлених  законом,  та за  умови  попереднього  і  повного  відшкодування  їх   вартості.
Примусове   відчуження   таких   об’єктів   з   наступним   повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного  чи надзвичайного стану.

На підставі вищевикладеного, з метою недопущення акцій громадянської непокори, порушення конституційних прав громадян на власність, припинення погроз знищення їх майна    з боку представників ТОВ «Ринок Стависький», які протиправно намагаються заволодіти земельною ділянкою під ринком без відповідного рішення  Могилів-Подільської міської ради, про що повідомити заявника постановою.

26.05.2011 р.

Член Громадської Ради

при Вінницькій обласній Раді                                                                                                                                                                                                                                    М.О. САВОЛЮК






ПРОКУРОРУ ВІННИЦЬКОЇ  БЛАСТІ

———— ————————————

21050, Вінниця вул. Володарського, 33,
тел.    32 2562


Царенка Олександра  Володимировича

——————————————————

24000, м. Могилів-Подільський,  Вінницької області,

вул.  Стависька, 75, кв.63, тел.  6-24-68, 067-49-72-49-4



ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ


Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» прошу терміново надати мені інформацію  про  те,  чому не виконується керівництвом та працівниками ТОВ «Ринок  Стависький»  протест Могилів-Подільського міжрайпрокурора  від 13.05.2011 р.  на рішення виконкому Могилів-Подільської  міської ради  №45 від 14.02.2011 р. щодо тарифів  на  надання послуг  на місцевих ринках, яким його   визнано протиправним.

Незважаючи не те, що принесення протесту прокуратурою  зупиняє дію опротестованого акту,  представники ТОВ «Ринок Стависький», зокрема Бровко Денис,  станом  на 26.05.2011 р. продовжують  незаконно збирати з підприємців  побори  за начебто надані послуги, які в дійсності не надаються.


Інформацію прошу надати  мені терміново для розгляду справи в суді та інформування громадськості про зв’язки посадових осіб правоохоронних органів із  злочинним угрупуванням.

Прошу також повідомити чому в Могилів-Подільській міжрайпрокуратурі  відмовляють заявникам в реєстрації заяв в день подачі самих заяв.


Інформацію прошу надати мені письмово на вказану адресу та повідомити про її  підготовку по вказаних телефонах: 6-24-68, 067-49-72-49-4

.


26.05.2011 р.


Голова Вільних профспілок підприємців України

м. Могилева-Подільського Вінницької області                                                                                                                                                                                                                                                                                              О.В.Царенко



 

 

ПРОКУРАТУРА НАПЛЮВАЛА НА РІШЕННЯ МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОГО СУДУ!

Нагадаємо, що ще в грудні 2005 р. тодішній міський голова Бровко П.П. підписав рішення Могилів-Подільської міської ради №600 від 23.12.2005 р. про нібито продажу самому собі, а точніше своєму синові Бровку Д., земельної ділянки під місцевим ринком  за ціною 340 тис. грн.. І це тоді   як ринкова ціна цієї земельної ділянки становила щонайменше 5 млн. грн.  При цьому в  фактичне економічне рабство Бровко П.  передав своєму синові ще й біля 500 підприємців та їх майно майже на 1 млн. грн.

Підприємці не погодились на рабство та звернулись по допомогу до керівника  місцевої «Нашої України» Михайла Саволюка, за заявою  якого Могилів-Подільська міжрайпрокуратура  порушила кримінальну справу № 06130052 по факту заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем з боку службових осіб Могилів-Подільської міської ради за ознаками складу злочину передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Протиправність дій посадової особи   Бровка П.П.  в особистих інтересах беззаперечно підтверджувалась тим фактом, що  вказане рішення № 600  від 23.12.05 р. про продажу земельної ділянки  під ринком  не  могло розглядатись на сесії міської ради так  як на той момент  технічна документація на цю земельну ділянку ще не пройшла  експертизу в Держкомземі.  А висновок Держкомзему,  законність якого  також викликає сумнів, було затверджено лише 27.12.05 р., тобто вже після сесії на якій його  начебто розглядалось та затверджувалось!  Ось так.

Та не зважаючи на всю очевидність вчинення злочину, направленого на заволодіння посадовими особами міської ради комунальної власності, прокуратура   починає  затягувати  розслідування справи, а потім таємно, без повідомлення  про це самого заявника, що є обов’язковим  згідно КПК України,  закриває  вказану кримінальну справу.  І так повторювалось, починаючи  з 2006 р. тричі. Двічі справу знову поновлювалась за скаргами підприємців міста  самою прокуратурою. А постанови слідчих про її закриття скасовувались як незаконні.  Втретє   незаконна постанова слідчого про закриття кримінальної справи скасовувалась 17 серпня 2010 р. , але  вже судом, за скаргою заявника М.Саволюка (див. Постанова від 17.08.2010р.).

Проте,  станом на 22.05.2011 р. Могилів-Подільська міжрайпрокуратура,  всупереч чинному законодавству, не виконала рішення суду від 17 серпня 2010 р., а саме:  не  допитала  в якості свідка міського голову м.Могилів-Подільського Саволюка Михайла Олександровича; не встановила коло службових осіб Могилів-Подільської міської ради, які мали право оперативною управління майном, не встановила їх службове повноваження та обов’язки, конкретні дії або бездіяльність направлені на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем; не дала юридичну оцінку діям посадових осіб, які готували та оформлювали технічну документацію для продажу земельної ділянки: не провела  інші слідчі дії потреба в яких  виникала  під час слідства в тому числі не встановила  коло осіб причетних до фальсифікації матеріалів при реєстрації ТОВ «Ринок Стависький» та ін.

Крім того, як стало відомо позивачу 18.05.2011 р. , старший слідчий Могилів-Подільської міжрайонної прокуратури юрист 1-го класу Подолянець А.Б.. розглянувши матеріали кримінальної справи № 06130052, не виконавши вимоги рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду  по справі №4-47\2010  від 17 серпня 2010 року протиправно  виніс  постанову про закриття вказаної кримінальної справи від  28 грудня 2010 р. В своїй постанові слідчий прокуратури робить висновок про те, що рішення сесії про продажу земельної ділянки під ринком, яке прийняте без проведення експертизи земельної ділянки, є законним тому, що і раніше міська рада приймала рішення в порушення чинного законнодавства!?

Обсурднішого та смішнішого  мотивування закриття кримінальної справи годі десь і шукати. До цього могли додуматись лише працівники Могилів-Подільської міжрайпрокуратури.   Слідуючи «залізній» логіці  слідчого прокуратури вбивцю  чи злодія не можна притягувати до відповідальності, бо він, мовляв,  і раніше вчиняв аналогічні злочини, але не був притягнутий до відповідальності… а тому надалі діяв вже цілком законно!?

Винісши  абсурдну постанову, слідчий Подолянець А.Б. навіть  не повідомив  заявника про факт закриття  кримінальної справи та протиправно позбавив його  права на оскарження постанови до суду.

Таким чином Могилів-Подільська міжрайпрокуратура вперто продовжує укривати очевидний злочин та покривати злочинців.

Мабуть зовсім за безкоштовно?

Та громадськість продовжує стояти на сторожі своїх конституційних прав і здійснювати контроль за діяльністю прокуратури. Саме завдяки представникам громадськості  М.Саволюку стало відомо про чергове таємне закриття кримінальної справи.  Офіційний запит Михайла Олександровича  в прокуратуру лише підтвердив підозри про укриття прокуратурою злочинців від відповідальності.  Маючи на руках офіційну відповідь М.Саволюк знову оскаржив незаконну постанову слідчого до суду та буде вимагати її скасування, а винних притягнення до відповідальності.

Лише спільними зусиллями громади ми разом зупинимо корупціонерів та злочинців і побудуємо демократичну Європу в себе вдома.

 

Дивись також:

  1. Постанова від 17.08.2010р. про скасування постанови слідчого;
  2. Постанова про закриття кримінальної справи від 28.12.2010 р.
  3. Скарга на постанову слідчого від 22.05.2011 р.
  4. ЯК БРОВКО ЗАХОПЛЮВАВ РИНКИ ТА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

     

    22.05.2011 р.

    Громадський рух «Громада»

    БРОВКО ЗАЙМАЄТЬСЯ ПОБОРАМИ ПРОТИПРАВНО! ТАКИЙ ВИСНОВОК ПРОКУРАТУРИ!

    Збирає ці побори, начебто за якісь послуги на ринку,  які фактично не надаються, син мера — «ДІНІС» Бровко,- як він сам себе офіційно називає. Частина підприємців, затаївши злість  на здирників, але побоюючись втратити останнє робоче місце, таки почала сплачувати  мзду. Але інша частина підприємців вирішила боротись із свавіллям   нової влади законними методами, а саме через компетентні органи. Так, нещодавній колективний лист до губернатора області Миколи Джиги  таки увінчався успіхом.  Лист з ОДА було направлено для перевірки до обласної прокуратури і  та таки змушена була  відреагувати.   І як саме? На цей раз  згідно чинного законодавства-рішення виконкому Могилів-Подільської  міської ради  №45 від 14.02.2011 р. щодо тарифів  на  надання послуг  на місцевих ринках  визнано протиправним та опротестовано  13.05.2011 р.    А як відомо, принесення протесту прокуратурою  зупиняє дію опротестованого акту.

    Отже прокуратура встановила, що   Бровко Д.  та інші весь цей час здійснювали з підприємців незаконні побори і повинні їх повернути підприємцям та понести за це юридичну відповідальність.

    Та схоже, що Бровкам дійсно начхати , як на закони України так і на тих хто зобов’язаний слідкувати за їх виконанням, а саме на Могилів-Подільську міжрайпрокуратуру та її керівника прокурора А.Гулька.  А як по іншому розуміти той факт, що протест прокуратурою принесено ще 13.05.2011 р., але незаконні побори з підприємців продовжують справлятись  і до цього часу.  І навіть сьогодні 21 травня 2011 р.  на місцевому ринку Бровко Д. збирав з підприємців данину без надання останнім будь яких касових чеків. Таким чином, якщо враховувати, що лише особисто Д.Бровко    обідрав сьогодні біля 800 підприємців, отримавши з кожного від 10 до 30 грн. собі в кишеню, а це приблизно 15-20 тис грн., то стає зрозумілим, чому цим людям наплювати на закони та прокурора  А.Гулька і чому останній так «активно» реагує на порушення закону саме цією групою осіб, якій і закон не указ і прокуратура та суд ніпочім.

    Та буде незабаром справжній  справедливий  суд  над злочинцями і над тими хто їх покриває!

    А ось як коментують вищевикладене читачі блогу

    21.05.2011 р.

    Громадський рух «Громада»

    Дивись також відповідь  прокуратури підприємцям :

    МОГИЛІВЧАНИ ПОКАЗАЛИ АЗАРОВУ ВЕЛИКУ ДУЛЮ!

    1

    Цього разу організованих виїздів учасників акції на автобусах не робили, щоб уникнути інцидентів з працівниками ДАІ. Могилівчани привезли з собою національні прапори та прапори Могилева-Подільського, транспаранти. На одному з них намальовано велику дулю уряду України від народу, як відповідь на недолугі реформи (Див.відео)

    2

    Серед головних вимог ініціаторів акції — прийняття пакету «народних реформ», збільшення зарплат і пенсій, відставка уряду і «авторів антинародних реформ», припинення політичних та економічних репресій, реальна боротьба з корупцією.

    Ініціаторами всеукраїнської акції «Вперед» є активісти громадських рухів, що організатори податкового Майдану і Автомайдана. Акцію підтримали понад 200 громадських організацій і профспілок малого і середнього бізнесу.

    Перший етап акції протесту «Вперед» завершився Ухваленням резолюції. Вимоги мітингувальників — лише економічні: полегшення життя підприємців, підвищення соціальних стандартів, мораторій на збільшення комунальних тарифів.

    2

    Також учасники Весняного маршу протесту в рамках громадянської акції «Вперед!» вимагають, щоб депутати від влади і представники влади до 8 червня здійснили візити в регіони України і побачили, які обставини змушують людей протестувати,  щоб на місцях без телевізора показати, в чому сьогодні головна проблема, і продемонструвати Народну реформу, яка була підготовлена ​​і запропонована парламенту, але не була включена до порядку денного Верховної Ради України.
    Учасники акції прийняли також рішення про  організацію «народної варти», яка буде працювати в Києві до 14 червня.  Ці люди будуть «моніторити, чи є реакція на вимоги, або ніякої реакції не надходить.  14 червня буде проведена народна колегія, на якій буде визначено план дій, якщо не буде ніякої реакції влади на висунуті вимоги.

    3

    Акція відбулася мирно, але якщо керівництво держави (слуги народу)- не буде прислухатись до думки своїх господарів-народу, то після мирного майдану неминуче буде революція з усіма сумними наслідками для влади,- так заявляли усі учасники акції.

     

    ДИВИСЬ ТАКОЖ-

    Могилів-Подільська дуля:

    «5-Й КАНАЛ» ВІДЕО

    Автор Eugen Boriso

    УНІАН- Акція протесту

    Ви нам корупцію, ми вам-революцію!

     

    Відео — інтерв’ю Н.Королевської:

    —          http://www.youtube.com/watch?v=lblUDk7ZGaI&feature=rela

    Інші матеріали:

    —          «Червона карточка для влади» (фото могилівчан) — http://gallery.korrespondent.net/ukraine/3037-krasnaya-kartochka-dlya-vlasti-pod-radoj-sostoyalas-vseukrainskaya-akciya-vpered

    —           http://www.newsmarket.com.ua/2011/05/korolevska-stverdzhuye-shho-lyudyam-nihto-ne-platit/

    —          http://lb.ua/news/2011/05/19/97118_Marsh_protesta_zavershilsya.html

    —          http://lb.ua/news/2011/05/19/97033_V_Kieve_mirno_startovala_aktsiya_p.html

    —          Гасла на паркані біля ВРУ (відео)- http://www.youtube.com/watch?v=x0r3GbqSc6s&NR=1

     

    Закон «Про доступ до публічної інформації» — нічний кошмар для теперішньої влади?

    1. Ви маєте право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою він володіє.

    Генеральний план розвитку Вашого міста, формула Ваших комунальних тарифів, умови тендерів на харчування Ваших дітей у садочку – Ви маєте право це знати. Незалежно від того, стосується Вас ця інформація чи ні, і навіть чи живете Ви в цьому місті. Ви взагалі не повинні пояснювати, навіщо вона Вам.

    2. У чиновника є лише 3 вийнятки, які дозволяють не дати Вам інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація (наприклад, Ваші персональні дані, якими володіє податкова) або службова інформація (внутрішнє листування або чорновики рішень).

    На практиці це означає, що Ви вправі вимагати чіткого посилання на закон, якщо якусь інформацію від Вас закриватимуть.

    3. Навіть якщо в документі, яким Ви цікавитеся, є засекречена інформація, Вам зобов’язані його надати, заретушувавши секретні дані.

    Ця позиція особливо важлива при спілкуванні з військовими або правоохоронцями: вони не зобов’язані розкривати, скільки у нас винищувачів або як звати оперативника, інтегрованого в наркомережу. Але ці вийнятки не можна використати, щоб закрити іншу – несекретну – інформацію.

    4. Вам повинні дати інформацію, яку Ви просите, за 5 робочих днів. Якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я, її мають надати за 48 годин.

    Відповідь можуть затримати до 20 робочих днів, якщо потрібно зібрати великий обсяг інформації. Але про це Вам мають сказати впродовж перших 5 днів і аргументувати причину затримки.

    5. Ви маєте право отримати будь-яку інформацію про бюджетні кошти.

    Це стосується не лише органів влади, а й державних підприємств або приватних компаній, які отримують гроші платників податків. Вийнятки стосуються лише витрат, пов’язаних з армією, а також з оперативною роботою СБУ, міліції та прокуратури.

    Це означає, що відтепер кожен має право знати подробиці тендерів на будівництво доріг або умови, на яких «Київенерго» гріє киянам воду і продає електроенергію.

    6. Ви маєте право ознайомитися з декларацією доходів будь-кого, хто займає виборну посаду (від президента до сільського голови) або працює на високій посаді у держслужбі (1-2 ранг).

    Якби цей закон діяв раніше, «Українській правді» не довелося би вигризати декларацію доходів президента Януковича – її міг би отримати в Центрвиборчкомі кожен.

    7. Всі органи влади зобов’язані оприлюднювати свої рішення впродовж 5 днів. Причому якщо в органу влади є веб-сайт, це рішення обов’язково має там з’явитися.
    Це означає, наприклад, що міська рада впродовж 5 днів після сесії, на якій продали землю чи будинок, повинна повідомити про це своїм виборцям.

    8. У приміщенні органу влади Вам зобов’язані надати місце для ознайомлення з документами.

    Закон дозволяє Вам прийти в офіційне приміщення зі своїм фотоапаратом, сканером чи блокнотом, щоб скопіювати документ.

    9. До 10 сторінок документів Вам мають скопіювати безкоштовно.

    Якщо ж обсяг більший, розцінки за копіювання мають бути зафіксовані офіційним документом і не повинні бути вищими за граничну суму, яку затверджує уряд.

    10. Якщо Вам не дали інформацію, яка Вам потрібна, то у Вас є два шляхи добитися справедливості – поскаржитися керівникові органу влади або звернутися до суду.

    Згідно зі змінами до Кодексу про адмінпорушення, чиновник, який запізнився з відповіддю або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425-850 гривень.

     

    А ось що думають з приводу прийняття  Закону «Про доступ до публічної інформації»  провідні спеціалісти такі як Роман Головенко, юрист, один із розробників цього закону, і Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень:

    «Інна Кузнецова: …Цей закон дає можливість громадянам отримати інформацію, яка раніше була закритою або ж ховалася під різними необґрунтованими грифами. І цей закон дуже важливий для журналістів, але сьогодні хотілося поговорити про його практичну користь для пересічних громадян.

    Тож що зміниться у житті українців після набуття чинності цього закону «Про доступ до публічної інформації»?


    Олена Лукаш: Указом Президент зобов’язує Кабінет Міністрів України забезпечити у встановленому порядку здійснення фінансування передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» заходів, виконуваних розпорядниками інформації, які утримуються за кошти державного бюджету.

    Кабмін також зобов’язується запровадити моніторинг виконання органами виконавчої влади Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також моніторинг судових рішень, прийнятих у зв’язку з порушенням права на одержання публічної інформації.

    — Все дуже серйозно сказано, потрібно було ухвалити ще й укази на запровадження закону. Що таке публічна інформація? Давайте скажемо людям, що це таке. Я думаю, що не завадить.

    Роман Головенко: Якщо ми говоримо про суб’єкти владних повноважень, це вся інформація, якою вони володіють. Але, окрім того, закон ще поширюється на інших суб’єктів, наприклад, природні монополії або різні структури, які отримують бюджетне фінансування. Інформація, наприклад, щодо ціноутворення від природних монополій, вона теж є публічною і інформація про розпорядження бюджетними коштами, які отримані якимось, скажімо, не суб’єктом владних повноважень, а державним не комунальним підприємством також мали б бути публічним.

    — Це те, що цікавить журналістів, скажімо, природні монополії рядового громадянина, пенсіонерку чи звичайну киянку з прізвищем на «Y», що може її цікавити в цьому законопроекті? Тому що, зрозуміло, якщо там йдеться про природні монополії, то хтось може і казати, що це і не потрібно, може, комусь не дуже б хотілося це подавати, так?

    Роман Головенко: Насправді він охоплює всю інформацію, якою володіють суб’єкти владних повноважень. Наприклад, зараз велика проблема для людини отримати законні кілька соток землі у своєму населеному пункті, наприклад, під індивідуальне будівництво. Тому що ти не знаєш, де вільні є ділянки, а щоб подати заяву, треба вказати, яку саме ділянку ти хочеш. І цей закон дозволяє отримати інформацію, де є вільна ділянка і вже тоді спроститься сама процедура отримання цих ділянок.

    — Чи можна вважати, що питання оцих десяти соток, на які має право кожна людина і про які доволі багато говорили ті, хто представляв закон ще до того, як він набув чинності, точніше, він ще й досі не набув чинності, але чи є це найосновнішими, ці сотки, в практичному розумінні?

    Максим Лациба: Закон «Про доступ до публічної інформації» дає інструмент громадянину для вирішення будь-яких проблем, які в нього виникають. Наприклад, ремонт фасадів, тече дах, ви живете в багатоповерхівці і зазвичай міська рада виділяє кошти на ремонт. І написавши інформаційний запит у міську раду, ви можете отримати відповідь, коли планується відремонтувати фасад або дах вашого будинку і чи планується взагалі. Можливо, вже виділені кошти і це відбудеться завтра.

    — Можливо, вже навіть і втрачені.

    Максим Лациба: Можливо, вже навіть і втрачені. Тобто, ви можете запитати навіть акти виконаних робіт і це публічна інформація, вам мають надіслати копії актів виконаних робіт, що саме зроблено у вашому будинку. Ви можете перевірити. А чи справді пофарбували на сходах, чи був відремонтований ліфт і перевірити. Потім написати скаргу в прокуратуру, що насправді це неефективне витрачання.

    — От я написала листа, хто ж це мені так зразу відповість? Що ж я повинна зробити, щоб мені відповіли і написали ж правду?

    Максим Лациба: Як мінімум, Ви маєте правильно написати інформаційний запит.

    — Тобто, від громадянки «Х», «Y» це буде не інформаційний запит?

    Роман Головенко: Чому?

    — Все-таки інформаційний.

     

    Максим Лациба: Це документ, інформаційний запит. Ми зазвичай пишемо звернення громадян, але це окремий вид запиту, який називається «інформаційний запит», такий заголовок. Де пишемо, відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації»: прошу надати мені інформацію — чітко вказуємо, яку. І прошу надіслати відповідь за такою адресою, прізвище, ім’я, по-батькові і надсилаємо поштою. Краще з повідомленням про вручення, тоді у вас буде підтверджений факт, що орган такого числа отримав вам запит. І з цього моменту починається відлік 5-ти днів, коли він має надати вам відповідь.

    — Це теж дуже важлива інформація про саме 5 днів, бо раніше журналісти знали про те, що треба 30 днів чекати. Розкажіть, будь ласка, про цей пункт закону.

    Роман Головенко: За 5 днів від моменту отримання має бути надана відповідь по суті. Чи будуть вам надавати таку інформацію, чи орган взагалі нею не володіє, чи може це інформація утаємничена і немає законних підстав відкривати її.

    Тут треба враховувати, що якщо буде йти відповідь поштою, то звичайно, що ще час поштового обігу доплюсується до цих п’яти днів і якщо великі запити, то, очевидно, що буде продовжено термін розгляду до 20-ти днів. Тому що така підстава є в законі, якщо треба обробляти великий масив інформації, щоб надати відповідь. Крім того, у нас, згідно з цим законом, якщо більше 10-ти сторінок відповідь, то треба відшкодувати витрати на копіювання і друк. І це, звичайно, поки вам дадуть цю платіжку, поки ви заплатите гроші, то тут ніхто в 5 днів не вкладеться, мабуть.

    — А ця інформація буде надаватись безкоштовно?

    Роман Головенко: Інформація надається безкоштовно, тільки якщо відповідь, обсяг становить більше 10-ти сторінок, то ви відшкодовуєте на копіювання і друк, тобто на папір.

    Максим Лациба:
    На 12, 13 і наступних сторінок.

    — Ми говорили про вартість листування, але закон ще й передбачає доступ до електронної інформації, можна й електронні листи надсилати.

    Максим Лациба: Так. Закон говорить, що громадянин може звернутися до органу шляхом поштового запиту, тобто через пошту,через електронне звернення або факсом, або по телефону (усне звернення) можна оформити. І орган має зафіксувати і дати відповідь на будь-яку цю форму.

    Але також варто сказати, що закон говорить, що буває два види доступу до інформації: активний і пасивний. Через інформаційні запити — це активний, коли громадянин здійснює певні дії. Пасивний доступ до інформації — це коли орган влади зобов’язаний певний обсяг інформації в будь-якому випадку оприлюднювати на своєму офіційному сайті або друковану, або навіть на стенді. І стаття 15 законопроекту дуже чітко містить перелік видів інформації.

    Ви обов’язково маєте заходити на сайт і мати можливість ознайомлюватися. Звіти про закупівлі також мають бути на сайті, інформація про плани, забудови вашого мікрорайону також має міститися на сайті. Ви можете ознайомитися, що планується забудова, наприклад, вашого парку і вчасно починати на це реагувати.

    — І начальник жеку Вам уже не може сказати: квартира ваша, а стіни мої?

    Максим Лациба: Ні, він може це сказати. Тому що квартира ваша, а загалом будинок є на балансі міста. Хоча, якщо ви створите об’єднання із співвласниками багатоквартирного будинку і візьмете собі на баланс, то тоді це буде ваша повністю власність, весь будинок. Але це не стосується цього закону. І от унікальність у тому, що вперше органи місцевого самоврядування на рівні закону отримали обов’язок оприлюднювати інформацію про свою діяльність і деталізовано, яку.

    Наприклад, проекти рішень міських рад за 20 днів до сесії мають висіти на сайті міської ради. Це просто унікально. Я не знаю, як тепер буде жити Київська міська рада, коли всі проекти землевідведень за 20 днів будуть висіти на сайт і громадяни можуть подивитися, що їхня спортивна площадка уже має бути передана під багатоповерхову забудову.

    — Більше того, казкова можливість для киян потрапити на засідання цієї сесії.

    Роман Головенко: У нас уже навіть зараз згідно з законом про місцеве самоврядування засідання органів місцевого самоврядування, саме місцевих рад, мають проводитися гласно. Просто багато громадян не знають про це право, деякі чиновники не хочуть давати його реалізовувати.

    Слухач: Олена. Шановний,чи можете Ви нам розказати, наприклад, коли буде прийнята нова пенсійна реформа і яка там буде взагалі інформація? Чи буде можливість у громадян ознайомитись з формулою по розрахунку розміру його особистої пенсії, щоб можна було якось розібратись, а не так, як відповідають: ви все одно нічого не зрозумієте? Дякую за чесну відповідь.

    Роман Головенко: Зараз навіть мала б бути можливість ознайомитися, оскільки всі законопроекти у ВР вивішуються на сайті ВР заздалегідь. Проблема в тому, що у нас пенсійна реформа — не зрозуміло до кінця, що з нею відбувається. І це питання, мабуть, більше того, що експерти не зовсім активно коментують це питання пенсійної реформи.

    Тобто, і зараз можна пробувати, навіть ще до вступу закону в силу. Можна пробувати копати це питання, вибивати з них ту формулу, з чиновників, але я не впевнений, що вони мають готову відповідь на це питання.

    Максим Лациба: Є постанова Кабінету міністрів №996 про додаткові заходи залучення громадськості до управління державними справами. І вона затверджує порядок консультації з громадськістю. Відповідно до цього порядку передбачено, що орган публічної влади, коли проводить розробки якогось нормативно-правового акту, який торкається прав людини, інтересів, він зобов’язаний провести такі консультації.

    Тобто, Міністерство праці та соціальної політики по цій постанові зобов’язане провести такі консультації. Я знаю. Вони вивішували на сайті своєму проект закону щодо пенсійної реформи і якісь круглі столи відбувалися. Вони більше формальний характер мали. Але якщо вас не задовольняють якість консультації, то ця постанова передбачає, що три громадські організації можуть подати звернення до міністерства з проханням провести громадське обговорення, громадське слухання по цій темі і міністерство зобов’язане його виконати. Тобто, користуйтесь цим правом. І ще на етапі підготовки консультуйтеся.

    — Стосовно розрахунку власної пенсії, то слухачка може подати інформаційний запит і їй мають надати цей розрахунок?

    — Максим Лациба: Принаймні, запит про формулу -так. Мені здається, що ця формула і так має бути затверджена законом, можна на сайті ВР подивитися, але навіть, якщо ви просто не знаєте, де це дивитися, ви робите інформаційний запит у Міністерство праці та соціальної політики з проханням надати опис цієї формули, і вони зобов’язані вам її надати.

    — Маємо запитання від наших слухачів-дописувачів з Фейсбуку. Маргарита Іванова: «Цікавлять питання реалізації цього закону в органах місцевого самоврядування».

    Ви трошки почали говорити про Київраду, про інші органи місцевого самоврядування — можливо, скажете?

     

    Роман Головенко: До того, як закон вступить у силу, в нас є проблема, тому що органи місцевого самоврядування формально не покриті механізмами доступу до інформації, і проблемно до них подавати інформаційні запити, але тепер вони будуть, по суті, урівняні з органами влади і мають бути такі ж відкриті, як і органи влади. Більше того, органи місцевого самоврядування — це, можна сказати, такий передовий фронт відкритості, боротьби за відкритість саме публічної влади, оскільки органи місцевого самоврядування — це саме ті владні органи, які найближчі до громадян, тобто, легше достукатися до місцевого депутати сільради чи міськради, ніж до депутата Верховної Ради, і відповідно впливати на нього легше. Громадянину навіть у своєму місті чіткіше видно: є міський бюджет з таким-то обсягом, наприклад, дороги зробили: відремонтовані чи не відремонтовані. І, відповідно, контролювати місцеву владу легше, і впливати на неї легше. І я думаю, що Закон «Про доступ до публічної інформації» має допомогти і в прозорості органів місцевого самоврядуванні, впливі громадян на владу.

    — І в боротьбі з корупцією.

    Максим Лациба: Я хочу навести приклад: стаття 15, четвертий пункт говорить, що невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров’ю та/або майну осіб про заходи, які застосовуються у зв’язку з цим. Що на практиці це буде означати? Якщо пам’ятаєте, два роки тому була повінь у Вінницькій області, Ямпільський район, коли дуже затопило людей, і було встановлено той факт, що місцева адміністрація — і ямпільська міська рада і районна адміністрація — знали завчасно, що буде повінь, вони не повідомили людей. По цій статті вони зобов’язані, як тільки прийшла до них інформація, невідкладно одразу повідомити людей про те, що буде повінь, бо це загрожує їхньому життю, здоров’ю або майну. Якщо, не дай Бог, міська рада, міський голова або голова районної адміністрації не виконають цього, то вступають уже потім механізми відповідальності за те, що він вчасно не надав цю інформацію, і адміністративна, і, можливо, навіть кримінальна.

    — Ми сьогодні слухали Олену Лукаш, і вона говорила про укази президентські, і що ці укази передбачають моніторинг. Наскільки цей моніторинг важливий?

    Роман Головенко: Моніторинг важливий, він завжди має бути щодо будь-якого закону. Але те, що я почув, добре, що передбачається вивчення судової практики з питань доступу до інформації, тобто, якось не тільки самий моніторинг, але влада має реагувати, виконавча влада, на те, як оцінює судова влада застосування виконавчою владою цього закону. Щось подібне, може, навіть до того, що передбачає, наприклад, виконання рішень Європейського суду, тому що там доводилось змушувати нашу виконавчу владу виконувати рішення Європейського суду. Часто не розуміли, що рішення щодо іншої країни стосується і України також, тому що норми Конвенції одні для всіх. Я думаю, що це є позитив, що в нас з’явилися такі два укази Президента.

    Максим Лациба: І я думаю, що варто ще зазначити, що Генеральна прокуратура створила спеціальний підрозділ із захисту прав людини в сфері доступу до публічної інформації. Генпрокуратура вже готова отримувати скарги і, я сподіваюся, відповідним чином реагувати на невиконання норм цього закону.

    — І якщо громадяни підуть до суду, то суд їм теж допоможе? Бо ніхто не ризикне ухвалити рішення, якщо людині не надали доступу до інформації, не надали відповідь на цей запит, то, очевидно, в судах ухвалюватимуть рішення на користь людини?

     

    Максим Лациба: Якщо Вам не надали інформацію, є три способи оскарження:

    Перший — це оскарження у вищі органи. Якщо вам районна адміністрація не надала, ви можете написати скаргу в обласну адміністрацію або в Кабінет міністрів на міністерство або одразу Президенту України. Відповідно тоді мають включитися механізми оскарження і будуть дані доручення, вивчиться і надасться ця інформація.

    Друге оскарження — це в органи прокурати ви можете написати звернення. І прокуратура може видати припис про надання цієї інформації. І може навіть штрафні санкції застосувати щодо людини-порушника. Більше того, закон, до речі, він вводить персональну відповідальність за ненадання інформації. Закон говорить, що в кожному органі публічної влади, тобто місцевого самоврядування або обласної адміністрації має бути визначений структурний підрозділ або особа, яка відповідає за роботу з інформацією. Тобто, ми будемо чітко знати прізвище, ім’я, по-батькові людини, яка відповідає за те, щоб закон про доступ до інформації виконувався в цьому органі, і саме ця людина буде нести персональну відповідальність….».

    За матеріалами:

    —          http://www.radiosvoboda.org/content/article/24092701.html

    —          http://paralleli.if.ua/news/11578.html

    —          http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17

    Дивись також:

    Закон «Про доступ до публічної інформації»http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17

    Відео:

    Радіо Свобода — http://www.radiosvoboda.org/content/article/24092701.html

    Андрій Шевченко  — http://www.pravda.com.ua/columns/2011/05/10/6179197/

     

    12.05.2011 р.

    Підготував, для  могилівчан та для всіх, хто має бажання будувати країну вільних і достойних громадян,

    член Громадської ради при Вінницькій обласній Раді

    Михайло Саволюк

     

    ЗРАЗОК ЗАПИТУ ПРО ІНФОРМАЦІЮ: